Oleksa Nehrebec'kyj:

Як іще не було Фейсбука
то все, що тепер пишуть тут, писали на стінах туалетних кабінок. Навіть у червоному корпусі Університету туалети були обписані густіше, ніж сторінки у нинішніх лідерів фейсбучних думок. А засрані дужче, ніж на багатьох автостанціях. Написи були переважно гомосексуального характеру: "У мєня 23 см, хочу парня с такім жє". "Посматрі в дирку, твой сасід дрочіт, покажі єму х..., обоім будєт пріятно". Написи виконувалися тільки російською, але був один англомовний:
Everybody wanna fuck
From the morning till the dark
If you want to fuck for funny,
Fuck yourself and keep your money.
Як бачите, не все було погано з ерудицією в радянського студентства.
Був напис і солов'їною мовою. Спереду писало: "Подивись наліво". Зліва писало: "Подивись направо". Справа писало: "Подивись назад". А ззаду писало: "Сядь сири, чого ти крутися". Таке.
Мій товариш був членом партбюро факультету, то розповідав, що якось факультетський парторг Міронєнко (?) спитав його: "Володя, ну кто жє ету гадость пішет в туалєтах? Вот дажє в жєнском..." - і, вловивши здивований Вовин погляд, миттю пояснив: "Я там, канєшно, нє бил, ето мнє дочь рассказивала". Одначе то була іще не "гадость". З погляду парторга, звісно. Рівно сорок років тому, якраз 7 жовтня, в СРСР прийняли нову конституцію замість старої, сталінської, яка діяла з 1936 року і день якої відзначали 5 грудня (був вихідний). По неозорій країні прокотилася хвиля "обговорень", скрізь висіли транспаранти й плакати "Новий Основной закон одобряєм!" До речі, на цьому тлі класно прикололися були студенти хімфаку, почепивши на весь свій корпус, з верхнього поверху аж донизу транспарант: "Закон Мєндєлєєва одобряєм!"
Однак вернімось до наших туалетів. Того таки 7 жовтня якийсь ворог написав на стінці нужника коло 235 аудиторії антирадянського вірша. Всього я не запам'ятав, але там були рядки:
Ми так надєялісь на етот
На красний дєнь калєндаря,
Но викралі єво кадєти*,
Надєжди всє пропалі зря.
І ще багато всякого антирадянського.
І приміточка, що кадєти - це констітуціонние дємократи.
І підпис - Bobus. А образився Bobus тому, що вихідного 7 жовтня ще не було, а 5 грудня вже не було.
Минув один день, і під цим віршем з'явилася "отповєдь":
Ти, Bobus, парєнь, відімо, нєглупий,
Но по губам тєбє залупой,
Коль ти нє дурєнь, значіт, гад.
І далі в такому дусі ідеологічно борецький вірш.
На третій день під ним з'являється отповєдь на отповєдь. Багато всякого дотепного, та я запам'ятав тільки, що авторові радянського вірша писали:
...за благодарность с занєсєньєм
Ти толстий члєн готов лізать парторга...

Радянець уже нічого на це не відповів, бо стінка закінчилась.
Отак, дітки, невідомі інакодумці готували крах Імперії Зла.