Прочитав щойно не скажу де приблизно таке:
Там — мова без народу, тут — нарід без мови. Симпатично, але якось фантастично. Якщо тут нема мови, то що ж тоді вони так самозабутньо ненавидять, калічать і нищать? Якщо "її нема", то чому від цього неіснуючого "нема" їх тіпає, трусить, крутить і вертить як гоголівського чорта від святої води.
Для мене це якось пов'язане з моднім серед деяких літніх людей "інтернаціоналізмом". Тобто вони "проти нацизму" і полум'яно ненавидять націоналізм. Яким чином палаюча ненависть видається їм чеснотою, то загадка. І розумні ж здебільшого люди, високоосвічені. Старші за мене. Я, молодий і недалекий, можу навести десятки прикладів, як тільки десь починається "інтернаціоналізм", там зразу з'являється ґавріла з автоматом. І ніякого більш націоналізму. Тільки виключно й повсюдно один лише великий, могучій і свободний. Так завжди було і так завжди буде. А високоосвічені професори закочують оченята і як зачакловані торочать одніми й тими самими словами про свою ненависть до націоналізму. І хоч кола на голові їм теши чи тицяй носом в того ґаврілу.
Далі... Де це в мене... А, ось! На пару, бо без цього теж не обходиться, з ґаврілою обов'язково плентається умовний маларос, який теж проти нацизму з націоналізмом і фашизмом. І цей умовний маларос обов'язково вистрелить "націоналісту" в спину, якщо станеться диво і ґавріла промахнеться в живіт. І це теж завжди і всюди було і буде. А професори крутять головами.
This entry was originally posted at https://robofob.dreamwidth.org/637941.ht