![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo.gif){kind=small}
Юрій Винничук
Маленькі радощі українізації. Видавництво Фабула розродилося кількома десятками перекладної літератури, в тому числі й класичної (Дефо, Готорн, Гарді). І можна було б тішитися, якби не одна проблема - весь цей скарб перекладено з російської. В принципі, що за проблема: Дефо не Пруст, а Готорн не Беккет. Але це жахлива українська, тупий компютерний переклад сяк-так зредагований. Оцінив я це лайно ще на Форумі, а зараз його вже повно в книгарнях. І як з цим боротися?
Малароси недорізані. Мені такі й раніш траплялися, не буду пальцем тикати, бо, може, померла вже людина (перекладач), а діти не винні. Читаєш Кінґа – й видно, що хахол з хуйового москітського перекладу фразеологізми переклада, а не питомі американські.