robofob

23 серпня 1939 року. Сталін тисне руку Ріббентропу

23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина підписали в Кремлі "Угоду про ненапад".

Її підписали очільники відомств із закордонних справ В'ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп.

І хоча цей документ увійшов в історію як пакт Молотова – Ріббентропа, його правильніше вважати пактом Сталіна –Гітлера – два душогуби сподівалися обдурити один одного у великій геополітичній грі.

В результаті програла вся Європа, ставши кривавою ареною Другої світової війни.

Сталін: "Яка є гарантія, що німецький уряд, який так легко рве свої міжнародні зобов'язання, дотримуватиметься пакту про ненапад? Ніякої гарантії немає".

Гітлер: "Покладатися на вірність договорам такої варварської формації, як Радянський Союз, можна приблизно так само, як на розуміння дикуном математичних формул. Тому угоди з цією країною, власне кажучи, не мали б жодної ціни".

Так вони говорили за кілька років до укладання кремлівського пакту. Але, попри все, наказали своїм міністрам підписати угоду. Чому?

Головний аргумент

Сталін вів лукаву гру. В травні 1939-го в Москві розпочалися тристоронні перемовини з Англією і Францією щодо союзу проти Гітлера.

Справи швидко просувалися – в серпні військові місії трьох країн обговорювали укладання військової конвенції на випадок німецької агресії.

Несподівано 21 серпня о 17 годині 25 хвилин радянська сторона припинила переговори.


Карикатура на віроломство СРСР "Кохання в політиці". Більшовик каже: "Отже, Франціє, я тебе кохаю, але самим коханням жити не можна, а Німеччина дає мені непогані гроші!". Польща, 1934 рік

Здивовані британці та французи все зрозуміли лише за кілька годин – о 23 годині 15 хвилин радіо Берліна, перервавши вечірню програму, повідомило: "Імперський уряд та радянський уряд погодилися укласти пакт про ненапад. Імперський міністр закордонних справ прибуде до Москви у середу, 23 серпня, для завершення переговорів".

Сталін міркує: "Гітлер покінчив з Віднем, покінчив з Судетами, покінчив з Прагою, то цього разу, певно, черга за мною". Польща, 1939 рік

Як з'ясувалося пізніше, на початку липня Гітлер наказав командуванню вермахту готуватися до бойових дій – остаточно вирішив атакувати Польщу.

Кампанія мала значні шанси на успіх за умови невтручання СРСР.

Німецькі дипломати запросили кількох працівників радянської амбасади в Берліні до ресторації. На конфіденційній вечері, що відбулася 26 липня, дали зрозуміти, що в разі нейтралітету Москва може розраховувати на певні території Східної Європи.

Обкладинка спеціального випуску радянського гумористичного журналу з промовистим гаслом: "Крокодил перетинає кордон". Ось так, по-кремлівськи просто: відкинув прикордонного стовпа, узяв вила і пішов наводити свої порядки в сусідній державі. "Крокодил", №27, 1939 рік

Саме цей аргумент схилив Сталіна на бік Німеччини. Адже Франція і Велика Британія не погоджувалися з територіальними претензіями СРСР.

19 серпня Сталін надіслав до Берліна проект майбутньої угоди з уточненням: "Договір набуває чинності лише у випадку одночасного підписання спеціального протоколу із зовнішньополітичних питань, що становлять інтерес для Високих Договірних Сторін".

Наступного дня посол Німеччини в Москві гарантував Сталіну підписання таємного протоколу – до радянської зони впливу відійдуть східна Польща, Латвія, Естонія, Фінляндія, Бессарабія. Амбасадор підкреслив готовність Німеччини "йти назустріч побажанням Радянського уряду".

21 серпня о 15-й Сталін отримав особисте вітання Гітлера. За дві години відповів, що згоден прийняти Ріббентропа 23 серпня. Через 25 хвилин перемовини з Францією і Британією припинилися.

Двотижневий нейтралітет

22 серпня радянські газети подали повідомлення ТАРС про наміри СРСР та Німеччини "розрядити напруженість у політичних відносинах між ними, усунути загрозу війни та укласти пакт про ненапад. У зв'язку з цим днями має відбутися приїзд німецького міністра закордонних справ п. фон Ріббентропа до Москви для відповідних переговорів".

Наступного дня Ріббентроп прилетів до Москви.

О 15 годині 30 хвилин зустрівся зі Сталіним і Молотовим – перемовини тривали три години.

"Під час обговорення з'ясувалося, – телеграфував до Берліна о 20 годині 05 хвилин, – що останньою перешкодою до остаточного рішення буде вимога росіян визнати порти Лібава і Віндава такими, що входять до їхньої сфери інтересів".

Гітлер звелів погодитися і, не очікуючи підписання, призначив термін нападу на Польщу: 26 серпня, пів на п'яту ранку. Перемовини у Кремлі поновилися о 22 годині та завершилися підписанням радянсько-німецької угоди і таємного протоколу. Обидва документи датовані 23-м серпня.

Ось так радянські карикатуристи знущалися з розгромленої держави. "На цьому, діти, – каже шкільний вчитель, – ми закінчуємо вивчення історії польської держави". Микола Радлов "Не довго грала музика", 1939 рік

Наступного дня повідомлення про договір між СРСР і Німеччиною надрукували головні радянські газети "Правда" та "Известия" (проте жодного слова про таємний протокол із "сферами впливу"). Того ж дня о 13 годині 25 хвилин Ріббентроп вилетів до Берліна.

25 серпня Велика Британія демонстративно уклала військовий альянс з Польщею. Гітлер такого не очікував – і пересунув вторгнення на 1 вересня.

Польські ЗМІ одразу назвали цю війну світовою. І тільки радянські люди наївно вважали, ніби живуть у мирний період, а все зрозуміли лише влітку 1941-го. "Warszawski Dziennik Narodowy", 4 вересня 1939 року

Так визначилася дата початку Другої світової війни.

Подальші події відомі. 1 вересня Німеччина напала на Польщу. За два дні Британія і Франція формально оголосили Німеччині війну – але бойові дії не розпочали.

Москва протягом двох тижнів вдавала нейтралітет. Коли вермахт наблизився до обумовленої демаркаційної лінії, Сталін, знехтувавши договором про ненапад з Польщею, наказав окупувати сусідню країну. Майже півмільйонна Червона армія напала на Польщу.

Розпочався поділ Європи, відтак – пряме зіткнення тимчасових "друзів".

Українські парадокси

Безумовно, таємний протокол про "сфери впливу" – документ злочинний. І домовлятися про "територіально-політичний переустрій" суверенних держав – теж злочин. Тому СРСР протягом півстоліття (аж до 1989 року!) категорично заперечував існування таємного протоколу.

Оперативне зведення 28 вересня інформує, що Червона армія наблизилася до демаркаційної лінії. Отже, попередня домовленість з Німеччиною про розділ території Польщі існувала. "Правда", 29 вересня 1939 року

Але, якщо більшість країн Європи, які постраждали від німецьких та радянських окупантів, події Другої світової війни – крім смертей, крові, руйнувань, горя тощо – сприймають як зміну одного агресивного чужинця на іншого, то українська ситуація є інакшою.

Адже саме через підписання пакту Молотова – Ріббентропа до складу України нарешті увійшли Галичина, Волинь і Буковина.

Це не означає, що маємо схвалювати чи виправдовувати злочинний пакт. Адже зміна державних кордонів не відбувається без застосування зброї (щонайменше – завдяки політичному тиску).

Пакт Молотова – Ріббентропа зробив одних українців окупантами (принаймні до Східної Польщі вдерлися війська Київського особливого військового округу, якими командував командарм 1-го рангу і депутат Верховної Ради УРСР Семен Тимошенко), а інших – жертвами цієї окупації (мирне населення).

Маємо ще осмислити всі колізії, що їх створив для України пакт, підписаний у Кремлі в ніч з 23 на 24 серпня.

Хай там як, 2009 року Європейський парламент проголосив 23 серпня – на згадку про пакт Молотова – Ріббентропа – Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

---

Джерело – bbc.com
Автор – Станіслав Цалик – письменник, краєзнавець, сценарист, автор понад тисячі есеїв, присвячених маловідомим сторінкам історії Києва та України.