robofob

Голуб'я приніс я додому. Спочатку жило в коробці під ліжком, потім заволоділо всією хатою. Дід з бабою чомусь мовчали. Попервах надвір виносив на руках, щоб призвичаїлося. Дід назвали Борька. Так і прижилося. Борька з часом став на крило й втік з балкону, безхатько... Дід лаявся. Але голуб прілітав щоранку за гречкою, сам один. Дід стояли перед вікном балкону й чухали дупу.
Коли стало до переділу гаркушенської хати, дід поїхали на "Москвичі" перше. Там уся родина були. Дід вийшов з автомобілю й нахиливсь шнурівку заправити. Ось і все. Падаючи, розбив лоба. Сини здригнулася.
За добу приїхали й мій тато. Дід подарував йому золотого годинника на розлучення. Тато як розлучений співчував не в хаті, а в сусідки Наталі Михайлівни. Вікно було проти спеку й ніч розчинене. Влетів Борька, ринувсь яко хазяїн до закуски, встряв крилами в вазочку з варенням. Тато схопили його за хвіст і видрали. Борька, зойкнувши, вискочив з вікна й майнув, без хвоста вже, на наш балкон. Але двері було зачинено.