Клятим web–макакам дуже пощастило з WWW.
Не треба встановлювати чи в явному вигляді копіювати щось собі, легко знайти нові „програми“ — достатньо вбити декілька слів в пошуковику, не потрібно видаляти (просто закриваєш вкладку), не займають місце на HDD (взагалі–то займають — розмір тимчасових файлів, історії та кешу в павутинних переглядачах може розростися далеко за 1 гігабайт, але ж це не помітно). Павутинний переглядач зберігає історію відвідин, показує підказки в рядку пошуку та адресному рядку, має закладки. Все це заміняє собою умовне меню Start та робить бродіння по WWW більш зручним і відбувається саме по собі — не потрібно запускати майстра встановлення чергової програмки, не потрібно нічого видаляти; можна навіть сказати що для лінивих юзерів вигадали автоматизований аналог закладок — список найчастіше відвідуваного. Таким чином, для того щоб програмам догнати в цьому плані WWW потрібно щоб вони запускалися сходу не потребуючи встановлення і самі по собі додавали ярлики куди слід а видалення було б таким же простим як закриття вікна з сайтиком. Було б добре якби існувала якась особлива оболонка яка, якщо програма встановлена, запустить її або встановить і запустить, якщо її ще немає у користувача. Така оболонка повинна бути основним (або навіть єдиним) засобом запуску та управлінням програмами. Не має бути такого що отут я програми шукаю і встановлюю а отут я програми запускаю. Це вирішує ще одну проблему — а саме пошук нових програм, адже відпадає необхідність запускати якусь окрему приблуду (павутинного переглядача) і щось десь шукати. Це вигідно і авторам програм, чи принаймні тим хто контролює цю оболонку, тому що полегшується просування програм. Проте навіть такий підхід не дозволить повністю витіснити сайтики тому що живемо ми в епоху дешевого та швидкого Internet і народ в масі своїй не хоче завантажувати серіальчик а хоче дивитися відразу. Отже потрібно щоб ця уявна оболонка теж так могла. А для цього знадобиться ще й пошуковик щоб можна надрукувати gjhyj jykfqy і відразу ж почати дрюнкати.
Схоже що я знайшов головну силу Webʼного гівна — пошуковики. Без них розкидані по Павутинці вузлики вже не виглядають такими привабливими. Без умовного Google частка магії втрачається адже довелося б вести список павутинних вузлів і не вийшло б дізнатися „сколько дебилов в россии“, дізнатися „как выжить в майнкрафт с модами“ або пограти в „порноігри з Сімпсонами“.
Отже, павутинні вузли не треба встановлюти, завантажувати і зберігати (напротивагу їм деякі програми займають не один гігабайт). Вони утворюють єдине середовище (не в останню чергу завдяки пошуковикам) універсальних сутностей в якому можна дивитися відео, слухати музику, читати тексти, переглядати картинки, відправляти пошту, переводити файли з одного формату в інший, редагувати фотографії, дивитися прогноз погоди, робити ставки, грати в ігри і т.д.
Пощастило і сраним комерсам — користувачеві нічого не належить, все зберігається десь там далеко і зникає щойно закриють вкладку; не потрібно перейматися оновленнями і тим що за ОС у користувачів. Не потрібно боротися з тими хто не хоче переходити на нову версію.