А я в першому класі колись принесла три одиниці, які вчителька намалювала десь на два сантиметри завждовжки. Це за те, що мала поганий почерк, бо пишу лівою рукою. А мого однокласника Андрія - відмінника - вчителька аж виціловувала на очах всього класу. І що? Він пішов на будівництво і спився, а я щось ще карабкаюсь життям, за яке не соромно. Оцінки в щоденнику - дурниці. Знання головне. Мені тоді за одиниці мама сказала: "Аби ти була здорова, а решту виправиш". Оцінка має значення по відношенню до себе. Вона не має бути заниженою, бо це вже біда. Хай буде адекватною, а планку треба ставити трохи вище від можливого, щоб не було розчарувань і не опускалися руки.
Тай що то за учень без двійки? :)

точно. але ж абідна...

Я в школе была отличницей. Но учителя меня не любили. Одна даже невзлюбила меня за то, что я левша. :) Но оценки действительно не главное. :)

:) це в першому класі??

Клас уже 3-й! Ще минулого року було "відмінно", "добре" і таке інше. А тепер 12,11,10 і от... 2!

маю підозру, що дівча просто не з тої дошки переписувала :) Там якісь плакати ще на стінах висять?

Я знаю, тут буде багато історій про першу двійку, але моя мені здається найсумнішою: мені першу двійку вліпили у 2 класі на малюванні за малюнок "гілки верби", який я дуже старанно вимальовував 40 хвилин. Ну, гілки були трохи затовсті, бруньки - закруглі, але ж блін! :)

глянь на дату і числа у своєму коменті 8о)

Супер! Я пам'ятник собі воздвіг)))

ця оцінка є технічною, і не вказує на знання предмету, наскільки я розумію:)))
перший клас, великі банти на голові:)

Третій! 8 років.

объясни, почему плохо получать плохие отметки.
но не ругай.
иначе будешь иметь то, что моя мама в свое время - подделку табелей, журналов ет сетера.. :-)

Ой тоті страшні часи, переписування не тіко з дошки, а й з книжки, помилки, а потім мама читає і... Потім ми то все підтирали лезами, ніби-то не видно ;) І вчителька вдавала що вона не помічає. От я і досі вмію гарно підтирати лезом помилки, але на жаль те вміння мені тепер не згодиться, бо тепер є коректори. А я колись отримала погану оцінку бо написала не "диктант", а "диктанти", і в мене в голові вже тоді зародилась думка, що всі ж помиляються. Я б на твому місці усміхнулась і купила їй чоколяду і привітала з тим що вона тепер справжня школярка. Думаю вона і так перелякана, що два отримала.

Коли я отримала в 5-му класі першу двійку ( з англійської), то кілька днів поспіль молилася перед образом, щоб батьки мене сильно не сварили, коли їм розкажуть на батьківських зборах про це ( щоденника тоді я вчительці не дала, набрехала, шо забула). Для батьків то мало стати шоком, бо до того я носила пятірки. Але на батьківських зборах ніхто нічого навіть про це не згадав. Мому щастю не було меж. До речі, тоді, я вперше у житті сильно повірила, що Бог існує і нам помогає:-)
Отдже для дитини перша двійка то є шок. так шо не сваріть її дуже:-)

Не пам*ятаю своєї першої двійки.
Пам*ятаю першу одиницю. За поведінку.

Вчителька мусила вийти на пару хвилин і попрохала клас не шуміти до її приходу, щоб ніхто не помітив, що вона залишила клас.

У класі було відчинене вікно. З вікна дув вітерець і дуже сильно розгойдував штору. Це нас дуже зацікавило і ми почали верещати: "Смерть!смерть!", показуючи на штору. Верещали як скаженні. Здається заводилами цього вереску були двоє я і ще один хлопчик.
Коли прийшла вчителька її дуже зацікавило, хто ж підняв такий галас.
Вона вичислила наш ряд, який верещав і пообіцяла поставити 1 всьому ряду, якщо не видадуть верескунів.
Верескунів не видали. Весь наш ряд отримав "1" бал.

Загалом у мене було 3 одиниці.

Не пам*ятаю своєї першої двійки.
Пам*ятаю першу одиницю. За поведінку.

Вчителька мусила вийти на пару хвилин і попрохала клас не шуміти до її приходу, щоб ніхто не помітив, що вона залишила клас.

У класі було відчинене вікно. З вікна дув вітерець і дуже сильно розгойдував штору. Це нас дуже зацікавило і ми почали верещати: "Смерть!смерть!", показуючи на штору. Верещали як скаженні. Здається заводилами цього вереску були двоє я і ще один хлопчик.
Коли прийшла вчителька її дуже зацікавило, хто ж підняв такий галас.
Вона вичислила наш ряд, який верещав і пообіцяла поставити 1 всьому ряду, якщо не видадуть верескунів.
Верескунів не видали. Весь наш ряд отримав "1" бал.

Загалом у мене було 3 одиниці.

А от цікаво, що означає "погано списувала"? Неуважно? Наробила помилок, які відображають її (не-)знання? А може, у вчительки такий почерк поганий, що дитина того не розібрала? В будь-якому разі, оцінка об'єктивно відображає знання/старанність учениці?
І ще один момент - із зором в дитини все гаразд? (Це я під впливом того, що недавно сама зробила подібне відкриття зі своєю).

я малою двійок боялася як чорта(боялася, що батьки лаятимуть), хоча й не ставили. аж коли одного разу таки принесла одну "2" додому, мама подивилася і сказала: "Ну що ж, буває" (двійку поставили через те, що я не з тією інтонацією свій сценічний текст читала, брррр). Власне, з тої пори ані двійок особливо не боялася, ані реакції батьків. Та й не ставили їх, ну - майже. В одинадцятому класі, перед випускними екзаменами, правда, якось - за поведінку: надто смішно мені було на уроці)))