Муза
Дівчатам, що претендують на романтичність.
Станеш моєю музою на вечір?
Що? Уже маєш хлопчика? Ну, то нічого. Я ж тебе не в ліжко тягну. Втім, можливо, це ще гірше. Твій хлопчик, що на разі п'є пиво десь із приятелями і має на увазі твою самотність, набагато добріший. Він скористається фізичним втіленням, попередньо помилувавшись його зовнішньою оболонкою і відправивши тебе змити з неї бруд. Я проїдуся гусеничним ходом по мозку, виверну душу з усім, що там накопичилося, побавлюся із внутрішніми демонами і виллю на папір детальний опис ходу експерименту. Він принесе тобі хоч якесь задоволення. Я — скористаюся, як останньою курвою: навіть якщо я напишу геніальний твір за результатами цієї вівісекції, то мене знатимуть всі. Тебе — тільки навіжені фанати моєї творчості і скрупульозні аспіранти, яким добрий науковий керівник доручить її вивчати. Було б гуманніше тебе вграти. Або дістати фотоапарат, роздягти тебе і твоїм тілом розказувати людству про прекрасне. Але ти — пристойна дівчина, і через те мусиш страждати. Мусиш, бо суспільство нав'язує тобі невластиві здоровому ґлузду поняття про прекрасне, дозволене і пристойне. Виконує за мене тяжку працю з розбещення молодого покоління. І мені це подобається, бо позбавляє зайвих клопотів. Завдяки цьому я не мушу чатувати, викурювати, заманювати в пастки місяцями. Змінити музу в цій навіженій країні простіше, ніж коханку. Апофеоз збоченої розпусти.
Тобі чогось не вистачає, і ти це “щось” шукаєш — шукаєш, не усвідомлюючи цілей та орієнтирів. І врешті-решт неодмінно потрапиш в люб'язно розвішане павутиння. Може, й не моє, а когось із моїх ще більш збочених колег. Так, він напише тобі присвяту. Що значить “можливо”? Правильно оформлене дослідження повинно містити достатньо інформації, щоб будь-яка зацікавлена особа змогла його відтворити. І це включає, зокрема, детальний опис об'єктів і спосіб їх приготування. “Моїй дружині...”, “моїй коханій дівчині...”, “моєму сонечку”, “таємничій незнайомці”, “моїй музі”, “речовина була синтезована описаним раніше способом [посилання]”, “підготуйте мишей до експерименту; одержаний гомогенат розлийте по пробірках” і так далі.
А ти спостерігала колись, як павук їсть муху? Муха трапляє в павутину і над сценою повисає тягар страшної напередвизначеності, ілюзорної легкості спасіння при стовідсотково детермінованій швидкій розв'язці. Навіть якщо павук рази в два менший. Муха відбиватиметься, скільки зможе, а павук колотиме її отрутою — спочатку він потраплятиме рідко, по мірі дії перших порцій отрути йому це вдаватиметься все частіше і легше. Потім накачає її травною рідиною і через кілька годин висмокче одержаний гомогенат. Чудове видовище, варте десятка мильних опер і пари крутих бойовиків, тріумф природи та різноманітності її форм і проявів. Але... нічого не нагадує, сонечку?
Будеш моєю музою на вечір? ;)
04:50, 15 січня 2012 року,
Tenebrosus Scriptor |
![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo-lj.gif)
