...З другої ж сторони, така особа, як Василь Кочубей —
февдал і гнобитель — був піднятий на щит і піднесений
трохи не до рівня народного героя, лише завдяки відомому
доносові цареві Петрові на свого спільника Мазепу, його
проголошено видатним патріотом і мучеником, а один з шановних наших істориків дописався до того, що радив вчите
лям водити школярів на екскурсію до могили Кочубея, аби
виховувати в них почуття радянського патріотизму. І все це
теж видавалося за марксизм!
М. Ю. Брайчевський, "Приєднання чи возз'єднання?", 1972