|
April 18th, 2017
02:18 am
http://archytector.livejournal.com/103846.htmlУвы, выглядит так, что Украина в ценностной категории ближе к Кубе и РФ, чем к Польше и Франции. Но мы в пути. Первая статья Конституции Украины:3 Статья 1. Украина является суверенным и независимым, демократическим, социальным, правовым государством. ГДЕ ЧЕЛОВЕК?
Який вишуканий троль п'ятисотого рівня. Та де там! Бос. Враґ нє Путін, хахльі, а ваша нєдоканституцьія. 04:02 am Художня замальовка
Олександр Ройтбурди еще немного о российской оппозиции: Алексей Сахнин, сбежавший из России в разгар "болотного дела", откровенно выпил и поговорил со спецкором "Комсомолки" Дарьей Асламовой
По майдану бегают люди, которые евреев ищут, чтоб их убить.
В Одессу я приехал уже после событий второго мая, когда людей сожгли на Куликовом поле. Пришел как шведский журналист к бизнесмену Марку Гордиенко, который на фоне переворота собирал с с бизнеса деньги на войну и патриотизм. Во дворе у него стоит броневик! Я ему: а ты в курсе, что таких, как ты, в Одессе все ненавидят, называют хунтой? Я вернулся и все написал про обыкновенный фашизм на Украине. Про то, что вопрос Крыма должны решать два миллиона людей, которые там проживают. Это их право, и они им воспользовались путем референдума.
Скандинавский менталитет - это супертоталитаризм. Они - пособники Гитлера, несмотря на свой нейтралитет. Пока Россия истекала кровью в борьбе с фашизмом, они жирели на своем нейтралитете, а потом всем кричали о своем «экономическом чуде». Во время Второй мировой войны правительство национального единства во главе с социал-демократами интернировало 4000 коммунистов в лагеря вместе с геями, цыганами и евреями. Я в любом случае вернусь в Россию. Я живу Россией здесь каждую минуту. Я готов платить по счетам, если мне докажут, что я виноват. Так и напиши: я хочу домой!
так шо дело явно не в путине
Ну як уже Ройтбурд втратив ілюзії, то й инші протруть оченята від мишебратньої сечізвідсіля
11:04 am
http://www.razumkov.org.ua/uploads/article/NSD161_cat.pdfУкраїнці дещо частіше володіють іноземними мовами, ніж росіяни. Зокрема, англійською володіють 21% українців і 14% росіян, німецькою – по 5%, польською – 6% українців і 3% росіян. http://pry4ilok.livejournal.com/1298605.html Ніколи в Києві «кулічі» не гуляли, аж ось із «єдіною страною», з донецькими та іншою вздрогнувшою в очікуванні лютої українізації наволоччю Київ раптом наводнили «кулічі»<...> Якби в Україні не було російськомовних, то не було б і війни. Якби російськомовні хлопці, які захищають Україну, свого часу вибрали і захистили українську мову, їм не довелося б сьогодні вмирати під кулями «братів», і — парадокс — вмирати за російськомовну ж Україну (єдіная страна…), отже – вмирати за інтерес путінської Росії<...>
У меня были разные группы друзей, по духовным исканиям. И языковые, чтоб не путаться. Тоже разные. Все русские группы друзей Я объединил в одну группу. Потому что перестал в них путаться, а не для. Не скажу, чтоб Меня это обрадовало. Т. е. Я давно был к этому подготовлен, но как-то нехорошо было в это окончательно поверить, не по-человечески. Человечество же разное, разнообразное. Как Союз Советских Социалистических Республик. А тут бац – и никакой путаницы. 01:55 pm Недобачення
Учасники "Євробачення-2017" про заборону Самойловій на в'їзд в Україну"Мені шкода російську учасницю, але я би волів вести розмову не про політику, а про музику"  "Ми не знаємо, як до неї (до політики. - Ред.) ставитися. Ми просто за музику", - додала солістка Naviband Ксенія Жук. "Ми не думаємо про політику. Наша увага зосереджена на музиці. Це рішення не в наших руках". "Адже йдеться про музику, про мистецтво. І політика не має втручатися в мистецтво".  
"По-людськи мені соромно за те, що сталося з Росією та Україною, тому що "Євробачення" - це про любов, про музику. Але політиці дозволили втрутитися в конкурс, і це погана ідея". "Мені дуже шкода, що політика все ж таки настільки впливає на цей музичний конкурс. Мені би хотілося, щоб головною на ньому була музика, те, заради чого цей конкурс проводиться". "Не мені судити, правильною чи неправильною була заборона. У кожного своя точка зору. Кожен бачить по-різному, як і будь-яке політичне питання. Але я хочу сказати, що Юля - дуже хороша людина. І я все ще сподіваюся, що побачу її в Києві. Був би радий виступити з нею на одній сцені". Аґент Коля попрацював на совість. Йдеться про карний кримінальний кодекс суверенної держави, а дібіли всі як одне бовкають "політика". Яка в біса політика?! Ти зібрався у шоп-тур і не в курсах, за що хазяї до буцигарні запроторюють? Ну, поїдь, покури зеленого тютюнцю в Синґапурі. У нас своїх оліґофренів удосталь. Хворих ми любимо. А придурки на хуй. 03:59 pm Уявні друзі чи хазяї
Але й навпаки - багато з того, що здавалося дуже ймовірним тоді, нині перейшло в категорію неймовірного. Цитований британський професор, попри всю його прозірливість, нині навряд чи наполягатиме на членстві в ЄС Туреччини й тим більше Марокко. Туреччина всіма силами вдає, ніби їй того членства не дуже й треба. Марокко, здається, жодного проєвропейського курсу ніколи й не декларувало. Країна ж, яку професор згадав поміж цими двома, хоч і пережила з того часу дві революції, бажаної "нормальності" все ще не досягла. Тож і професорове формулювання "Україні не уникнути членства в ЄС" нині звучало б набагато ризикованіше й, мабуть, безпідставніше, аніж тринадцять (чергові тринадцять?!) років тому. Ототожнення Европи й Европейського союзу. А нащо? Повно було різних союзів у старенькій, і де вони нині? Час вже облишити біганину за фантомами, бо його, зрештою, й нема. Яскравий приклад не далі як на півночі; де сусід-алкаш в нападі делірію змагається з примарним "Западом". Вот Япония — это Запад! http://ibigdan.livejournal.com/20225282.htmlСтарик закинул невод в море, Корыто, бабку и избу, И тихо про себя промолвил: – Фпесду!
04:19 pm Калининградская область уже расцвела, Крыму приготовиться (29 фото)
Originally posted by uzoranet@lj at Калининградская область уже расцвела, Крыму приготовиться (29 фото) В 1945-м году Россия по условиям мира получила одну из наиболее развитых частей Германии - Восточную Пруссию. Немецкое население было принудительно депортировано в Германию, и на их месте появились переселенцы из России. Оставляя за скобками вопрос исторической справедливости передачи этих земель СССР, можно констатировать, что случилось то, чего так долго хотела русская интеллигенция - отстроенная и завершенная часть Европы вдруг оказалась в российском владении. Отсюда можно было бы начать переустраивать весь извечный российский уклад по идеальному прусскому образцу и создать общую платформу для контактов между Россией и Европой. "Теперь заживем!" Сегодня, спустя почти 70 лет после передачи Восточной Пруссии, очевидно, что эксперимент провалился: красивейшие немецкие особняки стали коммунальными квартирами, ухоженные усадьбы превратились в аварийные развалюхи, а инфраструктура деградировала до африканского уровня. ( Read more... )11:28 pm Де? Кому? Нізащо!
Практичні заходи, що склалися на українізацію, були спрямовані, з одного боку, на запровадження української мови в державному апараті, а з другого — на користування нею в культурному житті в широкому сенсі слова. Зайве згадувати, що в обох випадках це означало дерусифікацію міст та індустріяльних центрів і стосувалося виключно до урбаністичних осередків країни: село українізації не потребувало. Вся діяльність була централізована й зосереджена в Центральній Комісії для українізації державного апарату. Комісію очолював голова Раднаркому В. Чубар. Створено Комісію 16 липня 1925 року з відділами в адміністративних центрах країни («Збірник узаконень» 1925, 26, 384). Українізація була обов’язкова для всіх працівників державних установ. Кожен службовець мав скласти іспит з української мови й культури. Для тих, хто не знав української мови або знав її недостатньо, були організовані спеціяльні курси. На початку курси були безкоштовні, але зайняття відбувалися після праці, розтягуючи робочий день на добрих дві години. З 1927 р. особи, що відставали в українізації, мусіли платити за навчання («Правила» з 6 липня 1927, §65, – Дурденевский [153]). Тих, що уникали навчання чи після прослухання курсу не могли скласти іспиту, звільняли з праці без права одержувати допомогу на безробіття (там таки, §72). Ті, що склали іспит, мусіли користуватися українською мовою, письмово й усно, у взаєминах з українськими відвідувачами та організаціями («Українізація» 12, 23 та ін.). Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус. – Нью-Йорк, 1987, стор. 141
|