Дід Панас
Після Самойлової та Тьоми Лєбєдєва в діда склалося враження, що ті расєянські інтелігенти просто якісь інфантильні: закочують оченята, ламають рученята тай дивуються собі - ой, ну що такого, відвідали ми той Крим, чого це нас більш в Україну пускати не хочуть?
Ну, тобто - вони СПРАВДІ обурюються, СПРАВДІ не розуміють. Це все щире, не підроблене. І навіть той же Андрій Макаревич, який ото вступився за Самойлову - він теж вважає, мовляв - ну нащо отак з дівчинкою, вона ж людина мистецтва, вона поза політикою... А Макар - людина щира, що в голові - те й на язиці.
Аж потім дід второпав. Справа не в тому, що вони інфантильні (хоча, може, дехто з них і здитинів, але далеко не всі). І не в тому, що вони раптом й справді повірили в хунту, страшних хунтобандерівців чи щось таке інше (Макар - той точно ні). А в тому лишень, що вони просто фізично не сприймають Україну окремою державою, чимось окремим від Росії. Ну, не сприймають - і край. Вони справді в душі впевнені, що українці - це росіяни, а Україна - то просто така собі частина Росії, яка з якогось переляку почала комизитися, вигадувати собі щось таке незрозуміле, але на це не слід звертати увагу, це все минеться, оті недоруські з смішним говором прийдуть до тями й зрозуміють, що вони - такі ж самі. Адіннарот.
А відтак - українських законів немає в природі. І виконувати їх - це все одно, що дорослій, поважній людині вдавати, ніби вона їсть пасочки в пісочниці з п'ятирічними дітлахами. Тобто, хтось стане, хтось не стане - але це все так чи інак несерйозно. Вдавати можна, що завгодно, але не можуть же ж насправді маленькі діти забороняти щось дорослим дядям та тьотям...
А висновок з цього такий: якщо піддатися на ті погрози від ЄБУ, навіть просто зробити для Самойлової виняток і пустити її бодай з милості до України пісеньку заспівати - вони так ніц і не зрозуміють, і будуть й далі щиро гадати, що українські закони - це дитячі вигадки, бо України нема. Позаяк же Україна є - НАМ з тими здитинілими "людьми мистецтва" не возиться. Ми - люди дорослі й справи наші - теж дорослі. А збагнуть вони те чи ні - то вже не наша справа.
Ну майже так само й Я сказав би; в "діда" красніше виходе :)