robofob

Бій відгримів. Конопляні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам Марлі Боб підійшов.
Аж до кісток пропікає очима…
Хлопці стоять перед ним, як мерці…
П’яно хитаються зігнуті спини,
Хижо блищить бульбулятор в руці…
"Є алконавти між вами, я знаю!
Може на кого хто хоче вказать?!"
Стиснуто губи в останнім чеканні
Всі полонені мовчать.
"Всі ж ви такі, як і я, самашечі,
Жалко накурювать всіх!
Гляньте навколо: і сонце, і ниви!"
Відповідь — сміх.
"Ну, так пощади не буде нікому!
Всіх накурю і зачиню в сарай!”
Вийшов один і сказав Марлі Бобу:
"Я — алкоголік. Взривай!"