От щороку це повторюється, щороку як потеплішає. Корови зганяють на пасовисько, інститут археольоґії пограва залишками біцепсів, шофер потира початкову бороду, молодші наукові співробітники хтиво переморгуються з практикантками, голова експедіції все частіше хапа себе за голову. Щороку. Двадцять пять літ і кінця краю цьому не видно, кінця краю.
This entry was originally posted at https://robofob.dreamwidth.org/625137.html. Please comment there using OpenID.