Якось так вийшло, що вже досить довгий час не читав нічого "художнього". Попри те, що перед очима маю мало не щодня, як не живцем (на столі-полиці), то на екрані (в мережі). Раптом зрозумів чому.
Воно й добре бува написане, але не про нагальне мені. Просто нецікаво.
Романи Стейнбека, Фолкнера, читані бозна коли, постали в непоміченому освітленні. Те, що раніш пробігав очима: ставлення до влади, "федерали", "шеріфи", "конгресмени".
Це не вони мають нами заправляти. Ми маємо їм наказувати, що й як робити. Не тому, сцуко, що ти нам "дєцкую плащадку" перед виборами зробив, а через те, що це ми тобі дозволяємо щось там бовкати у Вашінгтоні, чи то пак, у Києві.
![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo.gif){kind=small}