У далеку далеку пору, коли війна була в оберненій стороні, жили дід Тимоха та пердун Мирзін. Дід Тимоха був великий боєць - мудрий, сильний і сміливий. А пердун Мирзін був відомий своїми витівками та жартами, але він також був відважним воїном.

Обидва вони воювали на фронті, і в один день їм довелося знайти притулок в одному окопі. Вони вже багато разів разом пройшли крізь битви, але цієї ночі їм довелося об'єднати сили для захисту від ворогів.

Дід Тимоха стояв на сторожі, тримаючи в руках свою зброю, а Мирзін готував вечерю для обох. Раптово, коли дід Тимоха відвернувся, Мирзін прямо в окопі пернув. Це було так несподівано, що дід Тимоха здригнувся.

"Що ти це зробив, Мирзін?" - запитав він.

"Захотілося мені подивитися, якби я вийшов у горище під пледом в тапках, може когось розсмішу," - відповів Мирзін зі сміхом.

Дід Тимоха почав сміятися разом з ним, і хоч обидва вони були в серйозній ситуації, все ж веселість Мирзіна здатна була розведти будь-яку темряву в їх серцях.

Так вони продовжили свою важку війну, що тривала не один рік. І хоч інколи було важко, їх дух не зламався, вони трималися і вірні стояли пліч-о-пліч. А кожен раз, коли спускалася втома та безнадія, вистачало лише одного жарту Мирзіна, щоб їхні серця знову почали битися в односпів.

І так, завдяки цій незвичайній парі - діду Тимохі та пердуну Мирзіну, вони змогли вижити через всі труднощі війни та вибороти свою перемогу на фронті.