Войти в систему

Home
    - Создать дневник
    - Написать в дневник
       - Подробный режим

LJ.Rossia.org
    - Новости сайта
    - Общие настройки
    - Sitemap
    - Оплата
    - ljr-fif

Редактировать...
    - Настройки
    - Список друзей
    - Дневник
    - Картинки
    - Пароль
    - Вид дневника

Сообщества

Настроить S2

Помощь
    - Забыли пароль?
    - FAQ
    - Тех. поддержка



Пишет DK ([info]k_d_s)
@ 2019-11-03 22:38:00
Previous Entry  Add to memories!  Tell a Friend!  Next Entry
Настроение: cheerful
Entry tags:lustig, politik, ukraine

Применение аксиомы Эскобара
Шо то Дмитрук, шо это Дмитрук.


(Читать комментарии) - (Добавить комментарий)


[info]k_d_s
2019-11-04 06:19 (ссылка)
Ця земля, певно, проклята. Не сумуй.
Наші спини стільки ловили куль;
стільки сил, поколінь помножили ми на нуль...
Що тепер нам лишилося? - Підрахуй.

Наш край зачарований, не торкай.
Тут би міг бути рай, але ні, на жаль.
Цей підвішений стан на краю проваль
не рятуй, не хитай - відпусти, віддай.

Нехай буде пітьмі усе, що її.
Роджені в мулі, виживуть на дні.
Зроду хто сліпий, не прозріє, ні.
Не плекай на дива марної надії.

Що ж нам, врешті, лишилося? Зрозумій,
ми напевно програєм останній бій.
Тільки ти вогонь не гаси - жеврій.
Нехай бачить пітьма - не її, живий.

Ця земля, певно, проклята. І нехай.
У прокляттях її гартувалась сталь,
гуртувались ми у мільйони зграй,
щоб знайти й зберегти священний грааль.

(Ответить) (Уровень выше)

(Читать комментарии) -