| |
[Oct. 8th, 2021|02:06 pm] |
А що,
Якщо десь там
Живе - вона.
А що,
Якщо спить,
Та бачить сни.
Безмежне марево
Психоделічних картин
Нашіптує їй музику
Наших душ.
А що,
Якщо десь там
Вона у снах
Співає лунко
Свої пісні,
Приводить в рух
Дарує життя
Гнучким партитурам
Нот ДНК.
А що,
Якщо десь там
Вона - одна.
В мереживі
Срібних
Вібруючих струн
Тяжінням тамує
Нестримну жагу
Стікаючих світлом
Палаючих зір.
І довгими пальцями
Чорних дір
У незбагненну
Проника далечінь,
Керуючи екстатичними
Пульсаціями тонкого світу.
|
|
|
| |
[Sep. 28th, 2021|01:10 pm] |
Ті образи, що утворились
В повільнім танці хмар,
Охоплених вітрами.
Ті образи, що у дитинстві ми собі клялись,
Що пам'ятатимемо їх завжди.
Та не зуміли донести цей цінний дар,
Його згубили ми в дорозі.
На ньому вже давно лишилися сліди
Усіх, крім нас.
Ті образи зринають лиш тоді,
Коли спрямовуємо погляд свій увись.
Лише в той час,
Як хмар танок прекрасний
Захоплює і забира. Колись
Всі пережиті радості в дитинстві.
І відчуваєш все, як в перший раз.
Дарма божилися ми і клялись.
Ті наміри тверді - болючий ляпас,
Жорстока це насм́ішка над мінливості потоком.
Тепер покарані?
Ні, обдаровані
Свободою й мінливістю. Та рік за роком
Ми осягаєм лиш на мить,
Лише на мить ламаєм грати
Щоб знов забути.
Й знов згадати.
|
|
|
| |
[Sep. 23rd, 2021|10:32 am] |
Ти створений щоб жити,
Ти створений літати,
Страх у собі убити
Й скорити небосхил.
Чого іще хотіти?
Чого іще бажати?
Лиш хмари в шмаття рвати
Із кожним змахом крил.
І жити лиш сьогодні
Без завтрашніх іллюзій,
Торкаючись безодні,
Стояти на краю.
Радіючи свободі
Від ворогів і друзів,
Писати в виднокрузі
Історію свою.
З дніх перших існування
Їм відповіді треба.
Поставлене питання
- На кого стороні?
Придушене повстання
І недосяжність неба.
На місці крил у тебе
Два шрами на спині.
|
|
|
| |
[Sep. 20th, 2021|02:33 pm] |
Дитино Зір,
Ми знаєм, що ти є,
Ми вірим - ти прийдеш.
Із простору і вічності,
Котрим немає меж
Пірнеш
У часу вир.
Немов наднова сяє полум'я твоє.
І крізь роки
В своїх серцях
Надію ми несем
На твій прихід.
Твою втамуєм спрагу нею, Ти,
Чиєму світлу й величі позаздрили б світи,
Хто зможе обійняти світ
Своїм вогнем.
Іди і будь.
Іди, не обертаючись назад.
Хай твій прихід ознаменує зорепад.
І ти знайдеш.
Тебе знайдуть.
Зустрінешся зі св́оїми дітьми.
Нас обійми
І притули
До серця, зітканого з чистої пітьми.
Живем лише заради тебе ми.
І ти лише заради нас живеш.
Дитино наших мрій,
Наш батько, і наш брат,
Купаючись в присутності твоїй,
І відчуваючи всю дружбу і любов твою,
Ми віддаватимемо їх стократ.
І не замінить вічність нам, проведена в раю,
Одну миттєву посмішку твою.
Служіння лжебогам
Облишим тим, хто до тебе дороги не знайдуть.
Хто не знайде шляху до суті.
Ти - є суть.
І прийде час.
Ти зробиш крок
У небуття,
Полинеш в небокрай.
Та знай,
Для нас ти назавжди Дитя Зірок,
Дитя Життя.
|
|
|
| |
[Sep. 15th, 2021|08:17 pm] |
| [ | Current Music |
| | Lifelover - Lethargy | ] |
Емоцій нема, почуття та бажання відсутні,
Сигаретний лиш дим простяга свої руки у ніч.
Із порожніх очей мовчки сумно всміхаються сутінки,
І на серці застиглий краплинами віск згаслих свіч.
Невідкриті зірки мого світу холодного
Засвітили вогні, що лягають на вітру крило.
Він впивається небом, безсмертям, свободою,
Розбиває безжально краплини криштальні об скло.
У пустелі душі, де панують абсурдні ілюзії,
Де в колодязі снів загубились уламки небесних знамен,
Ноти тиші втонули у вирі беззвучної музики.
Там лиш воску краплини і сльози дощу мають сенс.
Перед Всесвіту прірвою
споконвічною
Особистість пливе в світлій піні життів,
темних хвилях смертей,
Розчиняється тихо в повільній агонії відчаю.
Я - лиш тінь, що вслухається в шепіт тіней.
|
|
|
| |
[Sep. 14th, 2021|07:47 pm] |
| [ | Current Music |
| | Black Magick SS - Talisman | ] |
Проносяться потоками події
Повз мене
І зливаються у лінії рябі.
Переплітаються реальності і мрії,
Беріть їх,
Все віддам,
Нічого не лишу собі.
Водночас у мені енергія
І втома,
Не розділити їх.
Не хочу, не пущу.
І стане сили відчувати себе вдома,
Віддаючись знесилено дощу.
І серця стук,
Що пробивається крізь груди,
І звук сльози,
Що зірветься із вій,
Розвіють мару світу
Й будь що буде.
Я знову чистий,
Й вперше я - живий.
|
|
|
| |
[Sep. 9th, 2021|10:08 am] |
Чекаєм вітру
На пустельній дорозі,
Чекаєм подиху вітру в обличчя.
І замість звуків та слів лиш субтитри.
Серце стислось в солодкій знемозі,
Ми чекаєм, а він усе кличе.
Де реальність, де сон - невідомо,
Одне одного впізнати не можем,
Хто з нас хто відрізнити не в силі.
Крики болю, насолоди судоми,
Також різні як ми, також схожі.
Розділяють години і милі
Нас, хоч поруч на вітер чекаєм.
Вітер прийде, і ми зрозумієм,
Що шукаєм,
Й згадаєм усе.
Та сказати, на жаль, не зумієм,
Бо він зірве слова з наших вуст
І змете як уривки паперу з шосе.
|
|
|
| |
[Sep. 5th, 2021|02:14 am] |
| [ | Current Music |
| | Murmuüre - Reincarnate | ] |
Вона ішла по мокрих калюжах,
Намагаючись не наступити на сонце.
У погоні за миттю, жах
Всівав розум, питаючи чи не сон це.
Неможливо зупинити день
У точці інтенсивного жовтого світла,
Заступає очі параної темнь
Розбиває ламана шляху міст лан.
Від затвердлих кристалів думок
Відбиває сприйняття реальності твоє
Зав'яжи його туго у клубок.
Струни нервів кожен приступ жаху б'є.
|
|
|
| поезія |
[Sep. 2nd, 2021|12:27 pm] |
Ввійди у Полум'я!
Ввійди!
Цю мить чекав!
Відкриті двері у світи...
- О, Полум'я, світи!
... яких шукав.
Слід пломенистого перста
Навік.
Цілує Полум'я вуста,
Знімає Полум'я з хреста.
Доносить голоси тіней,
І тоне крик,
Що рветься
Й вирватись не може...
- О, Полум'я, хай світ займеться!
... із грудей
Палай!
Гори, о Полум'я, гори!
Палай!
Здійми знамена диму чорні
Догори
У неба вись!
Палай!
Ти - Полум'я!
Дивись!
Ти - Полум'я, і до снаги
Тобі
Спалити рай.
Ти - Полум'я, з якого вийшли
І в яке повернуться боги.
Ти - Полум'я,
Що хвилями пітьми
У ритмі серця
Б'ється
В безодні темні береги.
Ти - Полум'я!
Отож палай!
|
|
|