"Данил Натанович Айшиц оголосив 1949 року, що знайшов повну версію "Десятого розділу" Євгенія Онегіна. За це його негайно посадили. Він просидів до 1955 року, залишивши споміни в книзі "Хорошо посидели".
Уривки з його повісті розказують про спілкування з бандерівцями. Наведу особливо яскраві фрагменти.
Бывало так. В избу крестьянина западноукраинской деревни заходила небольшая группа вооруженных «лесных братьев» — бандеровцев. Они требовали у хозяина еды для себя и продовольственного запаса для своего отряда. Хозяин — добровольно или из страха — кормил и снабжал незваных гостей. Те благодарили и уходили. Нередко при этом оставляли хозяину на сохранение несколько автоматов, патронных лент, а то и противопехотных или даже противотанковых мин. На другой день эта же группа, но уже в своем подлинном виде — в форме сотрудников НКВД — приходила в ту же избу. Хозяина и всю семью, как правило вместе с детьми, арестовывали за содействие бандеровской банде. Вся семья оказывалась в ГУЛАГе. Взрослые — в зонах, дети — в гулаговских спецприютах".
Ну це навряд. Щоб перебраного на упівця москіта не розгледіти. Хату спалити вони можуть, а обдурити дзуськи. Лекше Пушкіна не впізнати :)
"Данил Натанович Айшиц оголосив 1949 року, що знайшов повну версію "Десятого розділу" Євгенія Онегіна. За це його негайно посадили. Він просидів до 1955 року, залишивши споміни в книзі "Хорошо посидели".
Уривки з його повісті розказують про спілкування з бандерівцями. Наведу особливо яскраві фрагменти.
Бывало так. В избу крестьянина западноукраинской деревни заходила небольшая группа вооруженных «лесных братьев» — бандеровцев. Они требовали у хозяина еды для себя и продовольственного запаса для своего отряда. Хозяин — добровольно или из страха — кормил и снабжал незваных гостей. Те благодарили и уходили. Нередко при этом оставляли хозяину на сохранение несколько автоматов, патронных лент, а то и противопехотных или даже противотанковых мин. На другой день эта же группа, но уже в своем подлинном виде — в форме сотрудников НКВД — приходила в ту же избу. Хозяина и всю семью, как правило вместе с детьми, арестовывали за содействие бандеровской банде. Вся семья оказывалась в ГУЛАГе. Взрослые — в зонах, дети — в гулаговских спецприютах".
Ну це навряд. Щоб перебраного на упівця москіта не розгледіти. Хату спалити вони можуть, а обдурити дзуськи. Лекше Пушкіна не впізнати :)
06:41 pm "Нас зажимают, а всяких сомалийцев завозят"
Перепост записи taki_net @ robofob: "Нас зажимают, а всяких сомалийцев завозят" В заголовке - фраза, которую вполне обычно слышать от российского иммигранта в Германии (США, Франции и даже, иногда, в Израиле). Довольно странно, что причин этого явления не понимают такие интеллигентные люди с прекрасным образованием, полученным в лучших вузах СССР и России (лишь по случайности не попавших ни в ТОП-100, ни в ТОП-10000 мировых университетов). А ответ ужасно прост:
- сомалиец, как правило, не лоялен иностранной державе угрожающей Германии "радиоактивной пылью" и "можем повторить", не смотрит с утра до вечера сомалийское ТВ и не голосует за партии, финансируемые из-за рубежа.
Да, среди сомалийцев (сирийцев, суданцев, турок...) попадаются радикальные исламисты. Как вы думаете, сколько их в сравнении с количеством сталинистов, путинистов и ностальгантов по СССР, горячей и холодной войнам? Один процент? Два?
Вот и вся загадка. И разгадка ее начинает доходить до немцев, французов и американцев, они же не получили лучшего в мире образования.
09:12 pm Українці повинні більше шанувати свою мову і культуру (1 травня 2017)
Українці самі повинні навчитися шанувати свою мову і культуру, зробити їхні знання необхідними перш за все в самій Україні, а вже потім долучати до цього інших, вважає професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер. Із ним Радіо Свобода говорило про те, як зараз виглядає ситуація з українознавчими дисциплінами та центрами їхнього вивчення на Заході та на Сході.
Багато хто під нашим впливом вибирає україністичний шлях, але вони переходять на такі теми, зазвичай, із русистики, інколи з полоністики.
Коли Україна створить таку мовну ситуацію, що треба знати українську мову, то люди, звісно, вивчатимуть українську мову з різних причин.
З офіційними представниками російської асоціації не підтримую жодних окремих контактів. Це дуже політичне питання.
Ми пишемо якомога критичніші рецензії, в якомога відомішому міжнародному журналі, щоб ми не варилися лише у власному соку.
09:35 pm Громадяни України демонструють світові байдужість до української мови (18 березня 2011)
Львів – Українці мають зацікавити світ своєю мовою та культурою – це їхній обов’язок. Таку думку висловив в інтерв’ю Радіо Свобода відомий австрійський філолог, україніст, професор славістики Віденського університету Міхаель Мозер. Він – автор численних мовознавчих праць, зокрема, ґрунтовного видання «Причинки до історії української мови».
Австрійський професор Міхаель Мозер вивчає різні слов’янські мови. Але найбільше його зацікавила українська. Бо вона, каже дослідник, завжди перебувала і перебуває у цікавих мовних ситуаціях і є під політичною загрозою.
Уже сам факт, що він займається україністикою, каже професор, є політичним явищем, до певної міри.
«Тому треба бути українськомовними, і тоді буде жити мова. Українська мова для мене відіграє важливу роль як міжнародна. Насправді, бо в багатьох країнах світу мав нагоду розмовляти українською. Коли я щось робив у галузі українознавства, реакції були дуже бурхливі, тому я так нею ретельно займаюсь», – зауважив професор Мозер.
Світ втрачає інтерес до України, української мови і культури( Read more... )
Українці самі повинні навчитися шанувати свою мову і культуру, зробити їхні знання необхідними перш за все в самій Україні, а вже потім долучати до цього інших, вважає професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер. Із ним Радіо Свобода говорило про те, як зараз виглядає ситуація з українознавчими дисциплінами та центрами їхнього вивчення на Заході та на Сході.
