Sun, May. 7th, 2017, 06:45 pm
Квітковий ярмарок у Калькутті. Чоловіки за роботою.

Фотограф представляє "мальовничі зображення, зроблені в примітивному, неймовірному середовищі": портрети крамарів з квіткового ярмарку в Індії.

На берегах річки Хуглі – Ангед Рай – продавець з Калькутського квіткового ярмарку – у короні з листя Polyalthia longifolia.

"Кілька років тому я був у справах в Індії. Я мав вихідний, тож пішов на квітковий ярмарок Mullick Ghat в Калькутті. Це один з найбільших квіткових оптовиків у Азії, величезний лабіринт кіосків, старший ста років, більше 2000 постачальників приходять сюди щодня. Сезонні квіти прибувають на вантажівках рано вранці.

Божевільна, неспокійна атмосфера зачарувала мене. Але найбільше я був вражений тим, як продавці-чоловіки порали до квітів. Вони були справжні чолов’яги, але торкалися пелюсток з жіночою ґрацією. Один парубок виглядав наче зодягнутим в квіткову сукню. Зацікавившись цим чоловічо-жіночним контрастом, я повернувся через два роки, щоб відзняти серію портретів.

Квіти використовуються в Індії скрізь, від свят і вечірок до реліґійних ритуалів. Шалена різноманітність: яскраво-кольорові гібіскуси, сліпучі малинові троянди, букети жасмину, ароматний лотос і квітки маґнолії. Але я вирішив фотографувати тільки ті види, які тримали й носили продавці.

Спочатку я думав про зображення обох статей в цій серії, але жінки відмовилися позувати. Тому я зосередився виключно на чоловіках.

Торговець на ім’я Kulwinder наче зодягнутий в сукню з помаранчевих чорнобривців.

 Щоб позувати, хлопці мали взяти перерву у роботі і стояти під палючим сонцем, тож я взявся заплатити їм за свої знімки.

Dev Kumar стоїть з букетом лотосів.

Dileep Hajra показує в'язки тубероз.

Більшість чоловіків говорять тільки бенгальською. Дехто там незаконно перебуває; завоювати їхню довіру було непросто. Але через декілька днів мій асистент і я зв'язалися з одним з місцевих парубків, який говорить на бенгалі й на хінді. Дякуючи йому, ми здобули довіру й допомогу.

Товкучка була занадто переповнена, щоб отримати чисту картинку, яка мені потрібна, – тому я фотографував чоловіків уздовж річки Hugli, притоки Гангу. Я робив свої фото з дванадцятої до третьої після полудня, щоб захопити сумовиту суміш сонячного світла і смогу. Я також користувався студійним фільтром, щоб пом'якшити різке полуденне світло.

За вісім днів я сфотографував біля п'ятдесяти п'яти продавців. Більшість портретів зроблено за десять – п'ятнадцять хвилин. Це звучить не схоже на правду, але було так гаряче, ніби ми горіли. У кінці «полювання» кожного дня я мусив повертатися до готелю, змінити увесь одяг. Я був буквально покритий потом.

Ця робота – спроба позбутися стереотипів. Деякі люди думають, що кожен в Індії – жалюгідний бідар. Цей проект – серія прекрасних портретів, зроблених в грубому, несприятливому середовищі – мій шлях довести інше.

Sikanto Pawani тримає оберемки квіток кліторії трійчастої.

Яскраво-червоні півники «колисає» Ramdayal Yadav.

S. K. Baghat прикрашений ґірляндою китайських гібіскусів.

Atul Dubey показує у вигідному світлі жовті чорнобривці.

Gorelal Dass демонструє пурпурову гомфрену.

Shankar Shah позує з трояндами.

Ranjan Rai тримає розквітлий білий лотос.

Sanjay Mandal ніжно тримає в'язку золотушника.

Ці стоїчні, мужні чолов'яги прибирали суворого вигляду, отримуючи свої фотографії. Але ви бачите, як вони ставляться до своїх квітів – засобу свого зарібку – з великою ніжністю". 

Історія й фотографії Кена Германа, запис Джеремі Берліна, National Geographic