Тримати оборону від так званих «м'ясних хвиль»
Перші дві хвилі почалися вночі. Вони були не надто довгими, я витратив усього два магазина до гвинтівки FN FAL. В такій ситуації ти навіть не бачиш, у кого стріляєш — просто ведеш вогонь у напрямку скупчення сил противника. Першу хвилю відбили за пару хвилин. Другу також. Третя почалася вранці та виявилась несподівано важкою.
Біля окопів лежали два тіла вагнерівських тюремних рекрутів. Не знаю, як вони там опинилися — чи то їх хтось притяг з лісу, щоб обшукати, чи то вони просто бігли настільки завзято, що не помітили окопи, і були вбиті вже там. Одному з них на вигляд років десь так 60+, екіпірування й одяг — вкрай убоге. Це й не дивно, враховуючи, яку кількість людей кидають на м'ясо вагнерівці.
За якихось 10-15 хвилин я витратив майже весь запас набоїв 7,62×51. Гвинтівка розігрілась і задимілась із усіх щілин, її почало клинити — у коморі застрягли одночасно два набої, а третій перекосився напівдороги з магазину. Я ледь встигав перезаряджатися й викопувати те, що застрягло.
АК моїх товаришів також клинили — на таку інтенсивність усе це добро явно не дуже розраховано. Якщо FN FAL, навіть перемазана глиною, продовжувала так-сяк працювати, АК-74 в сусідньому окопі поплавило настільки, що його навіть не вдалось розібрати.
Бій тривав майже годину — врешті, хвиля розбилася, жоден найманець не добіг до наших позицій. Чомусь вони навіть не стріляли в нас — просто бігли через ліс, а ми намагалися не підпустити їх надто близько.