https://www.facebook.com/james.krotov/posts/1440955039302935
ЮДЕНИЧ, ШУХЕВИЧ... Я малость загрустил от нападок украинцев на Шендеровича, но тут меня развеселили так, что слёзы утирал: мол, вы же, отче, надеетесь дожить до времени, когда в Москве будет проспект Юденича, бульвар Колчака... Моего русского деда большевика Якова Кротова колчаковцы не расстреляли только потому, что он устроил в тюрьме Усть-Каменогорска восстание и бежал. Мой еврейский дед Лейзер Гиндин, только отучившись у Бехтерева, пошёл на фронт против Юденича - врачом, конечно, но представляете, что сделали бы с ним белогвардейцы? Впрочем, Колчак, Врангель, Юденич и прочие блаагодные доны с евреями и украинцами обращались ничуть не лучше, чем с русской голытьбой (мой дед Яков был переплётчик). Они не за свободу России сражались - что бы ни говорил великий либерал Андрей Зубов - а за Россию диктаторскую, пиночетовскую, франкистскую, пилсудскую, в которой моё место было бы уж точно у параши. Вот радость-то! Шухевич, прямо скажу, на их фоне если не ангел, то всё-таки человек, который мне намного ближе. Он из угнетённых, не из угнетателей. Вторая заповедь!!! Не творите себе кумиров. Если уж очень приспичило - вон, Небесная Сотня, переименуйте сотню улиц и проспектов. И на углу каждой табличка - такой-то убит тогда-то, убийц власть найти не смогла или не захотела. А лично для меня - сделайте бульвар Бердяева, уж он-то киевлянин коренной. Хотя на мой вкус, лучше цветочные какие-нибудь названия... или интернетные. Проспект имени Процессора. Переулок Пингования.

---

Це вже та стадія, коли людина – дуже розумна – вже відчуває своє совіцьке гівно нутро, але ще соромно визнати це публічно.

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/315400.html. Please comment there using OpenID.

Я не фанат "беретів", якщо що. Але різати – то вже різати.

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/315801.html. Please comment there using OpenID.

Алі Татар-заде

наскільки ж часто зустрічаю в інтернетах думку "посадити!" і навіть, рідше, "розстріляти!", настільки ж рідко бачу просту тезу - "вислати, позбавити громадянства".
Але погодьтеся, що ця міра гуманніша.
Сказала людина, приміром, "нєт такой страни", або "нєт такова народа", або "істарічєскає недоразумєніє", - клац, бац, апатрид.
Так ні ж, треба судити, саджати, утримувати, навіщо? Думаєте переховати? Ізолювати, хоча б? Так еміграція - краща ізоляція, без судових драм.
Гадаю, нам варто передивитись основи громадянства. Ворог якоїсь системи не має бути членом цієї системи.

---

Так можна догратися, як чехи вислали біля трьох мільйонів німців після війни. Жорстоко, без жалю, злочин. Але я вже – догрався. (Дискусія в коментарях теж цікава, варто ознайомитися...)

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/316520.html. Please comment there using OpenID.

http://kibernetika.livejournal.com/358803.html
Подруга по дурости связалась с узбеком. Причём тот работягой не был, из богатой вроде бы семьи, мажор, учился в престижном ВУЗе. Как и следовало ожидать, темы для общения быстро кончились и новизна приелась. Он сначала начал её запугивать и присылать угрозы на телефон и в соцсети, караулить около дома. Потом испоганил дверь и что-то кидал в окно...

---

А намедни в Твери один девятерых соседей порешил из "Сайги" от огорчения. Говорят, тоже нерусь какая-то :)))

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/316914.html. Please comment there using OpenID.

Дмитро Ґорда-Горицвіт

... Для філолога... річ і геть-то неподобна беззастережно в усьому покладатися на готові поради мовознавчі, ще й надто - не намагатися пройти увесь шлях з'ясовування суперечливих та маловивчених аспектів мови самотужки, инакше кажучи підстрахувати старших колег. А це, погодьтеся, в умовах кількасотрічної жорсткої асиміляції нашого народу, коли теперішні науковці у словниках дозволяють собі плутати потопальника з потопельником, як відповідник на рос. "во всех отношениях" ставити виключно "у всіх відношеннях", лишаючи поза увагою близько семи наявних у мові питомих укрвідповідників, коли навіть викладачі вишів говорять "тим не менш", "неочікуваний", "відволікають увагу", "налаштовуються", "потрапляють у халепу", "нав'язують думки", а студенти, коли їм зводять на очі отаку-о притичину, кажуть "я вірю свойму прохвесорові", - в таких мовах, кажу, "підстрахувати" свого сивочолого колегу, дарма що достоту заслуженого, - справа чести. Окрім того, постеріг я в житті таку особливість: обізнаний мовознавець, д.ф.н, не маючи досвіду перекладацької праці та тривалого літературного редагування різноманітних тематик, може неабияк поступатися молодому перекладачеві або літредакторові з гарним мовним чуттям і ретельним у кожній мализні, хоч і без спецосвіти. Хотів би пояснити причину цього, проте, гадаю, ви про неї здогадаєтеся й без мене. То от, підходячи ближче до діла, я, обравши зазначений шлях "пройти самотужки", уздрів стільки всього цікавого та корисного (а пройшов лише трохи), що побачив, як уславлений Антоненко-Давидович "округлював" (уніфіковував), не говорячи про це читачеві, грубо кажучи, вживання лексем та сталих виразів, а Пономарів, про підхід якого (в деяких аспектах) не вельми схвально відгукувався, як на мене, стеменно видючіший за свого колегу Антоненко-Давидович, згадуючи його побіжно у своїх статтях, - чимало речей простих, на жаль, просто не знає. Для нього не зрозуміло звучить вираз "залучити голосної слави". Під час однієї розмови нашої він його спантеличив. "Ну, не голосна, а гучна слава, і не залучити, а зажити", - зауважив професор, д.ф.н. Отут і почав руйнуватися "міф", для мене особисто. Усі ті слова є й були у словниках у відповідних значеннях, усих їх не бракує в наших класиків та видатних перекладачів. Далі я прочитав низку порад Пономарева на БіБіСі, серед яких була й така. «Приєднуватися чи долучатися? - І те, й те. Це синоніми, тобто слова з близьким або тотожним значенням». Однак і наші класики, і словники з ілюстраціями говорять, що приєднуватися, як і прилучатися, можуть люди, а долучатися лише предмети. Ідімо далі. Як може зналий професор, обізнаний з мовленнєвою традицією, повсякчас уживати таку заразу, як «кшталт»??? Запозичений з німецької (польської) за радянщини не без допомоги «ледачої тямки та руки» перекладачів-«новаторів» та поширений вже в наш час від початківців та споживачів-мовників усякого штибу філологічного зазначений покруч не оминув і розум відомого мовознавця, дарма що той нібито має імунітет від дурного й наносного. Кштлт, мкртвн! 5 приголосних – одна голосна!!! І це з українським повноголоссям??? Ще й тоді, коли у нашій мові існує пречудове слово «зразок (взір)»? Тепер щодо «замовчування». Ось ви пишете: «Відомий український мовознавець Пономарев саме так перекладає російське "по умолчанию"». А я у вас запитую – навіщо він перекладає з російської, коли оригінал англійський??? Неприпустимо для бувальця перекладати з підрядника. Ознайомтеся з вихідним, оригінальним англійським словом, яке росіяни переклали як «по умолчанию», форма побудови – різна, суть – приблизно тотожна. Пересічний мовець, та ще й в умовах змосковщеного простору, анітрохи не мавши клопоту, калькує з рос. язика, а відомий мовознавець мавпує, як і кшталти та деякі инші вирази й слова, ступаючи в тропу споживачеві. А тепер прочитайте визначення слова «замовчувати» у словнику: «З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось». Підкажіть, яким боком приміряти цю дефініцію до поняття «стандартно» (окрім цього існує близько 5 нормальних відповідників – виплід перекладачів – до англ. оригіналу)? Якщо маєте клепку, а я в цьому не сумніваюсь, то вона, як ведеться, відразу вказує людині, правильний напрямок. Працюйте з матеріялом і думайте – не наслідуйте сліпо зналого та авторитетного сучасника, насамперед в укрмові.

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/317123.html. Please comment there using OpenID.