robofob

Віталій Портников:

Ещё о Голодоморе - для тех, у кого есть сомнения, был ли это геноцид или нет. Я - как и любой мыслящий человек - тоже не раз задавался этим вопросом. Как именно определить геноцид, именно ли на украинцев был направлен удар? Последние вопросы у меня отпали, когда на встрече с французскими интеллектуалами в Париже я разговорился с известным историком, долгие годы работавшим в российских архивах до их очередного закрытия, в том числе и провинциальных - Carina Stachetti должна помнить этот вечер. Так вот мой собеседник был поражён тому, что у нас кто-то ещё сомневается. Потому что письма Сталина, в которых чётко говорилось о необходимости уничтожения украинской крестьянской вольницы, не просто найдены - они опубликованы. Потому что документы, определяющие закрытие именно этнических украинских границ, в архивах есть - и то, что внутри этих границ оказывались люди других национальностей, а в городах могли уцелеть и этнические украинцы, сути дела не меняет. И современники об этом знали - я уже цитировал мандельштамовское "тени страшные Украины, Кубани...". Почему, интересно, Кубани? Почему там был страшный голод? Ведь административно это Россия... А вот потому и был!
Именно поэтому я и считаю, что отрицание этнического характера Голодомора, попытка подменить преступные намерения оккупационной власти - а это была оккупационная власть - сакраментальным "голодали все" - это одобрение Голодомора. Без полутонов.

Віталій Портников:

Головний ворог українців - агресивне невігластво. Мене вже не дивує, коли пропагандистка з одіозного інтернет-ресурсу розповідає про українців часів Голодомору як про стадо жертовних баранів - я розумію, що це наслідки не тількі її проросійських переконань, але й банальної неосвіченості, нецікавості до фактів, невміння простежити взаємозв’язок між подіями. Я міг би, звичайно ж, розповісти мерзотниці, що Голодомор здійсноювався переможцями у Громадянській війні і окупантами України над двічі переможеними - але як можна щось довести людині, що ігнорує факти?
Мене вже не дивує, коли деякі мої передплатники тут, у соціальних мережах, щиро надсміхаються над великими митцями, творчості яких вони не можуть і не хочуть осягнути - авжеж, не «Свати». Адже й тут - неосвіченість у історії мистецтв, незнання фактів і - що дуже є дуже важливим - неповага до інституцій. Презирство до власної держави і закону продовжується у презирстві до авторитету світового значення інституцій, така людина дійсно не здатна зрозуміти вагу власного художнього мислення й вагу авторитету великого світового музею.
Втім, я й сам не без гріха - про існування серіалу «Свати» дізнався тільки цими днями, також з дискусій у соціальних мережах. Але я хоча б не заперечую самого факту популярності такого продукту у масової аудиторії й тотожності її почуття гумору з почуттям гумору власників і спонсорів радянських псевдокоміків. В цьому народ і партія єдині, авжеж.
Живемо у одній країні, але як на різних планетах. І доки не навчимося поваги - до фактів, до авторитетів, до самих себе - так і будемо жити.

Відомий політичний журналіст і телеведучий Віталій Портников розповів Karabas Live про те, що значить музика в його житті і в житті суспільства

Віталій Портников – популярний український журналіст і телеведучий, відомий своєю активною громадянською позицією і різкими, часто безкомпромісними, оцінками актуальних подій. Він послідовно захищає український національний вектор розвитку, при цьому міцно тримаючись своїх коренів і використовуючи історичний досвід.

( Read more... )