Юрій Макаров
Будьмо відвертими. Ну тобто зовсім відвертими. Ніякого братства із кримськими татарами до 2014-го в українському суспільстві не існувало. Було пасивне співчуття, не більше. Припустімо, серед інтелектуалів спостерігалася солідарність із лідерами їхнього національного руху, але вона нічого не визначала в практичному вимірі.

( Read more... )

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/371153.html. Please comment there using OpenID.

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/371242.html. Please comment there using OpenID.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/uroky-yevgena-grycyaka
• «Сьогодні Росія продукує абсолютний фашизм і не має морального права говорити про перемогу в Другій світовій війні»

• «Росія ніколи не дасть нам спокою — хіба що Захід притисне її санкціями. Коли математично розрахувати, то у нас немає шансів перемогти. Але якщо взяти духовно, то дух іноді перемагає велику силу ворога»

Уроки Євгена Грицяка
9 серпня лідеру Норильського повстання 1953 р. минув би 91 рік

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/371552.html. Please comment there using OpenID.

З хати по нитці – сирота у свитці

 Юрій Макаров

Ми це вміємо. Влаштовувати сварки на рівному місці. Чубитися там, де слід єднатися. Скидатися на тупих провінціалів. І виправдовуватися так, що краще промовчати б.

Цьогоріч мистецький фестиваль «Бандерштат» на Волині відзначав 10-річчя. Свято усталилося, набуло репутації, найвизнаніші рок-виконавці й культуртрегери вважають за честь брати в ньому участь, не останньою чергою через ідеологію заходу як у прямому (національні цінності, спадковість із героями Другої світової, звідси й назва), так і в переносному значенні: здоровий спосіб життя, цілковита відсутність алкоголю (його продаж у дні проведення свята просто припинено в усіх крамницях міста вольовим способом; рок-фестиваль без випивки і «трави» — це, безперечно, українське ноу-хау), бюджетний режим витрат відвідувачів, суцільний ­позитив...

( Read more... )

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/371761.html. Please comment there using OpenID.

Юрій Макаров:

Не вірю в долю. Усе в житті відбувається випадково. Значення подіям надають люди.

Моя молодість пройшла у країні, де ніхто не усміхався. У СРСР люди не вміли і не могли поводитися вільно. Зараз усміхнена людина на вулиці – норма. Років 30 тому це було ознакою соціального виклику.

Вразливість і страх притягують покидьків. Зрозумів це у студентські роки. Пішов на карате до одного в'єтнамця. Не думаю, що досяг якихось успіхів, але конфліктні ситуації після цього зникли. Бо перестав боятися.

Нужденність позбавляє людей гідності й волі.

Мій батько був політв'язнем. Його посадили на п'ять років за заборонені книжки, які він читав і давав іншим.

Часто ношу сорочку з краваткою, бо мене так виховали. Це дисциплінує. Мій дід був священиком. Ходив y рясі. Через запальний характер і принциповість посварився з начальством. Його звільнили. З тих пір щодня вдягав білу сорочку з краваткою.( Read more... )

Катерина Рещук,
Олександр Мимрук, урбаніст, дослідник київської архітектури, культурний критик
10 серпня, 2017

---

Цінні архітектурні об’єкти, які вже ніколи не повернуться в київський ландшафт

На відміну від Риму, Київ і справді можна назвати «вічним містом». Принаймні ми знаємо більш-менш точну дату, коли Рим було засновано. А коли ж було засновано Київ? Все, чим ми можемо оперувати – найстарішими літописними згадками, які лише говорять нам, що в той час таке місто вже існувало. Тож припустімо, що у цій місцевості люди жили завжди.

Як відомо, «завжди» – це досить значний історичний проміжок, за який наше місто встигло декілька разів повністю змінити свій архітектурний ландшафт. Монголи, нацисти, більшовики, київські девелопери, – які б завойовники не приходили на цю землю, всі вони залишали свій помітний слід на її обличчі. Часом навіть здається, що у Києві нічого ніколи й не будувалося, а вся його історія – це історія постійного руйнування.

Ця підбірка (як і жодна інша) не здатна охопити усього втраченого й навіть головного з втраченого, але все ж ніколи не буде зайвим згадати декілька справді цікавих архітектурних об’єктів, які вже ніколи не повернуться в наш ландшафт.( Read more... )

This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/372062.html. Please comment there using OpenID.