Tue, Aug. 1st, 2017, 05:06 pm
Капсула часу

Борис Херсонский

Наближається серпень, а з ним традиційний книжковий ярмарок "Зелена Хвиля". Однією з традицій цього славетного одеського форума є не запрошувати на нього родину Херсонських, тобто мене й Люсю, яка понад усе, незалежно від того, скільки книжок виходило в нас протягом року.
Для цього є поважні причини.

По-перше я не одесит, бо народився у Чернівцях й "понаїхав" до Одеси тільки коли мені було три місяці.

По-друге останні десять років я пишу дуже погані вірші, в яких немає нічого, крім секса та насильства. Ох, забув - ще й менторський (чи ментовський? - завжди я все плутаю!) тон.

По-третє я почав "мовкати" тобто розмовляти "чорновицькою
говіркою" - державною мовою України.

По-четверте я збожеволів від кохання до Одеської Інтелігенції.

Щодо Люсі-Понадусі, то вона проходить за статею "ЧР" (член родини) сталінського кримінального кодексу.

Традиція є традиція й я її ніколи не порушу. Т.є. з'явитися там для мене таке саме, як завітати до Криму.

Але я маю й власну традицію - протягом днїв ярмарку ми з Люсею робимо параллельні читання. Ми враховуємо, що це ганебний заколот проти Одеси, в якому нам зазвичай допомагає пані Галина Дольник Галина Дольник (Halyna Dolnyk).

То ж у суботу, 5го серпня у шість годин ми зробимо читання у Книгарні-Кав'ярні. Назва читань буде - "Чистосердечне визнання", бо ми маємо відкрито розповісти про усі наші криваві злочини. Це буде щось страшне!, не треба брати на читання дітей та нервових дорослих.

Tue, Aug. 1st, 2017, 09:55 pm
[info]perfect_kiss: Без віршів не зараховується!

Пятеро подпольщиков приносят в жертву шестого,
Ровно в полночь, распластав на камне студента.
Полнолуние. Звезды. Селянин и селянка из стога
Глядят, не понимая, в чем сущность момента.

Потому что блуд для селянки эмансипации слаще.
Селянину дух бабьего паха милее освобожденья.
Революция волком воет в дремучей чаще,
И проезжий, заслышав ее, крестится: наважденье!

Большеглазая птица ночная садится на ветку.
Студент на камне лежит – ни слова не произносит.
И главный подпольщик ножом взрезает студенту грудную клетку,
И вырывает сердце, и к небу его возносит.

Так да подымется солнце всеобщего блага!
Так да воспоют героев слаженным хором!
А подпольщики бросают тело студента на дно оврага
И медленно расползаются по каторжным норам.

И в самом дела – что каторга, что подполье,
И там, и там – темень да лязг железа.
А селянин с селянкой обнявшись идут по полю,
И кровавое солнце свободы кажет краешек из-за леса.


***


тройкой по пению испорчен табель
за ночь прочитан товарищ Бабель
конармия крики мелькание сабель
звезды на лбах от привычных грабель

кровопролитие эти события
лучше вечернего чаепития
мещанство две ложечки в чашку салфетки
ласковый свист канарейки из клетки

обсуждаем решения энного съезда
конь гражданской войны храпит у подъезда
расти седлай умирай героем
красным флагом тебя с головой накроем

с той ли буйной пропащею головою
с той ли шашкой прямою судьбою кривою
а пока ложку сахара в чашку чая
кладешь грядущего не замечая


***



куплю обои с орнаментом из крупных ушных
раковин с приросшими мочками волосатых стоящих торчком
такие бывают у стукачей низкорослых пушных
по переулкам тихо пробирающихся бочком

сверкающих красными глазками если падает свет
от промелькнувших дальних автомобильных фар
сколько их осталось внимательных верно берущих след
дежурных по сновидению под названьем ночной кошмар

я оклею обоями спальню и буду считать перед сном
эти жуткие уши из прошлого до смыкания глаз
их владельцы уже лет двадцать отдыхают в мире ином
подвывают тихо попискивают и ждут с нетерпением нас




думається, що Херсонський найкращий російськомовний поет з сучасників, якнайменш з тих, хто віршує на політичні теми. у Широпаєва ще політична лірика геніальна, але не вся лірика ж може політичною бути.

Fri, Aug. 4th, 2017, 05:00 am
[info]robofob: Re: Без віршів не зараховується!

Ой, з болота, з очерета
Тягне Хведір кулемета.
І хтозна кого чека,
Чи парторга, чи ЧК.

А більше ніц не пам'ятаю, бо взагалі охолов до віршів усіляких :)