robofob

Це словосполучення раз по раз виринає не лише у викидах кремлівської пропаганди, а й у публічних оцінках офіційних осіб стосовно конфлікту на Донбасі.

 «Громадянська війна» означає, що ніхто не винен, а якщо хтось і винен, то саме центральна влада тієї країни, котра до такого довела (себто нашої). «Громадянська» в нашому випадку — це щось незрозуміле, аморфне, не до кінця визначене, але емоційно впізнаване й навіть прийнятне, що парадоксальним чином дарує в очах світу індульгенцію братній Росії на втручання у вигляді надання добровільних головорізів і систем залпового вогню.( Read more... )

http://tyzhden.ua/Columns/50/188249
Почнімо з того, що масштабів проблеми не знає ніхто. Ще раз, капслоком: НІХТО. Останній перепис населення проводився 15 років і 3 місяці тому: у попередню епоху, задовго до війни, двох Майданів і виходу на арену «покоління 91-го», тобто в зовсім іншій країні. Згідно з тим переписом ми мали трохи більш як 2/3 україномовних громадян і більш як 3/4 етнічних українців. Прибічники «русского мира», «спільного культурного простору» й свободи забивати болт на ближнього, навпаки, стверджують, що в побуті не більше ніж 40% співвітчизників послуговуються державною мовою, решта або російсько-, або суржикомовні. Це, так би мовити, крайні точки. Посередині окремі соціологи, які стверджують, що кількість україномовних коливається в межах 52–57%, причому точніше її виміряти неможливо, бо ті самі люди залежно від поточної суспільно-політичної драматургії віддають перевагу то одній, то іншій мові.